Публікації

Ім’я та торгівельна марка, яка представляє собою прізвище та ім’я

Різниця між цими двома поняттями дуже велика.

Як передбачено ст.296 Цивільного кодексу України (ЦКУ), ім’я особи є особистим не майновим правом фізичної особа, яка має право використовувати його у всіх сферах своєї діяльності.

В свою чергу, торгівельна марка, яка представляє собою прізвище та ім’я є об’єктом права інтелектуальної власності та використовується для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Законом передбачено різне правове регулювання цих понять: різний обсяг прав власника, різний строк чинності таких прав, різний порядок набуття та припинення.

Наприклад, для імені, як торгівельної марки законом передбачено точний строк чинності прав, а саме протягом десяти років з дати, наступної за датою подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку, якщо інше не встановлено законом. (ст.496 ЦКУ).

Набуття права власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, яке визначає обсяг правової охорони торговельної марки.

Крім того, право власності на ім’я, як торгівельну марку може відчужуватись та припинятись (у зв'язку з перетворенням торговельної марки у загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг, тощо). А в зв’язку з цим, власників торгівельної марки може бути декілька. Що ж стосується імені, законом не передбачено строку дії прав власника на його використання, не встановлено обмежень щодо його використання власником і якщо ім’я як торгівельна марка може бути висвітлено будь-якою особою в засобах масової інформації то для ім’я особи законом передбачено обмеження.

Наприклад, використання імені фізичної особи в літературних та інших творах, крім творів документального характеру, як персонажа (дійової особи) допускається лише за її згодою, а після її смерті - за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, - батьків, братів та сестер. Також, на ім’я поширюються положення законодавства про захист персональних даних.

Відповідно судова практика щодо імені особи чи імені, як торгівельної марки також суттєво відрізняються.

Спори щодо імені, як торгівельної марки зазвичай мають господарсько-правовий характер, а щодо ім’я цивільний.

Відповідно такі спори мають не тільки різне процесуальне регулювання, а й різну судову практику.

Юлія Василенко
Юрист ЮФ «Кушнір, Яким’як та Партнери»
Юридична газета №17 23.04.2013