УКР | ENG

Публікації

Публікації

За самострои в прибрежных зонах хотят сажать в тюрьму

Введение уголовной ответственности за незаконные постройки на берегах водоемов не спасет прибрежные зоны от застройки

1. Какая на данный момент предусмотрена ответственность за строительство в прибрежных зонах и на островах?

Землі прибережних захисних смуг та островів є землями водного фонду України (ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України). Особливістю використання земель водного фонду є встановлення водоохоронних зон, які встановлюються для створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм. В межах водоохоронних зон виділяються прибережні захисні смуги, що мають режим обмеженої господарською діяльності. Тобто, на таких землях забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), забороняється влаштування звалиш, сміття, розорювання земель, тим більше тощо.

На сьогоднішній не передбачається кримінальна відповідальність безпосередньо за незаконне будівництво в межах ПЗС, що і пропонує законопроект . Але передбачена відповідальність за пов’язані з таким будівництвом діяння.

В залежності від тяжкості та характеру правопорушення чинним національним законодавством передбачено кримінальну (ст.ст. 236 (Порушення правил екологічної безпеки), 239 .(Забруднення або псування земель), 239-2 (Незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах), 252 ККУ (Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду), адміністративну (ст.ст. 52 (Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель), 53 (Порушення правил використання земель) КУпАП) та цивільно-правову відповідальність. Санкція статей Кримінального кодексу України передбачає відповідальність аж до позбавлення волі строком на десять років в залежності від виду правопорушення. Адміністративна-правова відповідальність наступає відповідно до рішення компетентного контролюючого органу і передбачає накладення штрафу. Цивільно-правова відповідальність наступає при заподіянні шкоди (збитків) завданої внаслідок порушення вимог законодавства і стягується за рішенням суду.

2. Есть ли законодательные недочеты, которые мешают бороться с застройкой прибрежных зон?

Відповідно до п. 4. Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 р. № 486, у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України. Цей режим спрямований на запобігання ерозії, зсувам, руйнуванню екосистеми водойми.

Згідно з ч. 7 ст. 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Частиною 8 ст. 88 Водного кодексу України передбачено, що проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, законодавство розділяє поняття водоохоронна зона та прибережна захисна смуга. В свою чергу, на відміну процедури встановлення водоохоронних зон, законодавством ще досі не встановлено процедури розроблення, погодження та затвердження проекту прибережних захисних смуг.

На практиці, прибережні захисні смуги встановлюються відповідно рішення органу місцевих рад. Проте, зважаючи на відсутність чіткої процедури розроблення та погодження, виникають непоодинокі випадки виникнення спірних питань щодо законності прийняття таких рішень місцевими радами.

Необхідно зазначити, що в цілому чинне національне законодавства України є достатньо чітким що стосується питання збереження і захисту земель водного фонду та режиму використання прибережних захисних смуг, зокрема, що стосується заборони здійснення будівництва на цих територіях. Наразі, вбачається найбільш болючою та нагальною проблемою дотримання норм екологічного, земельного та водного законодавства та запровадження ефективного механізму притягнення винних осіб до юридичної відповідальності. Також, відсутність будь-якої соціальної відповідальності чиновників та недобросовісних підприємців перед суспільством та навколишнім середовищем, їх безкарність та свавілля, зводять нанівець будь-які правові норми.

3. Поможет ли предлагаемая в законопроекте ответственность в защите прибрежных зон и островов от застроек?

Звичайно введення кримінальної відповідальності за незаконну забудову прибережних захисних смуг буде сприяти захисту ПЗС від забудовників. Але, так як кримінальний закон не має зворотної дії, залишається відкритим питанням вже реалізованих проектів містобудування в прибережних захисних смугах. Дана проблема повинна вирішуватись в цивільно-правовій площині з залученням відповідних контролюючих органів (екоінспекція, ДАБІ, ). Також потрібно розуміти, що якщо буде встановлено ПЗС мінімальною, але з порушенням закону, то відповідальність забудовник нести не буде, а притягнути до відповідальності чиновників, котрі приймали участь у незаконному встановленні таких ПЗС, дуже складно і зробити це можуть лише правоохоронні органи. Знести таку будівлю можливо лише після відміни відповідного незаконного рішення про встановлення ПЗС і за рішенням суду.

4. Есть ли сейчас какие-то возможности легализовать незаконно построенные в прибрежных зонах и на островах объекты? Как это пытаются делать? Известны ли вам примеры успешной легализации таких построек?

На сьогодні, законодавством не встановлено процедури розроблення, погодження та затвердження проекту прибережних захисних смуг. Раніше, для створення сприятливого режиму водних об'єктів встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначались за проектами землеустрою, а в межах водоохоронних зон виділялись земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Таким чином розміри ПЗС визначались в складі проекту землеустрою по встановленню водоохоронної зони, або законом, зокрема Водним Кодексом. Тобто, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Процедури легалізації незаконного будівництва (такої як для самовільного будівництва) не існує. Тому для «легалізації» пробують зменшити розмір ПЗС, або в судовому порядку встановлюють певні преюдиційні факти та зобов’язують відповідні органи зареєструвати право власності на такий об’єкт. Цікавий з юридичної точки зору прецедент стався з ПЗС на лівомі березі Дніпра в м. Києві на Микільській - Слобідці. Розмір ПЗС згідно закону на цій ділянці визначався у 100м. В 2009 році Київрада прийняла рішення яким нібито затвердила проект встановлення прибережних захисних смуг у розмірі 50м, але це рішення не було опубліковано до 20.05.2016року, тобто не набуло чинності. Не зважаючи на це, недобросовісні забудовники розпочали будівництво двох великих житлових комплексів «Нова Слобідка» та «Сонячна Рів’єра» в межах 100м від урізу води, тобто в межах ПЗС. Таким чином, якщо суди підуть на поводу недобросовісних забудовників, мовляв це ж принесе шкоду інвесторам і буде новий ЕлітаЦентр, то вони «освятять» дане беззаконня керуючись економічною доцільністю, а не правом і справедливістю.

Портал «Деловая Столица»

Олег Яким’як
Старший партнер, адвокат ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери»
Портал «Деловая Столица» від 19.07.2016

Назад