УКР | ENG

Публікації

Публікації

Запитайте юриста: на які компенсації можна розраховувати за дистанційної роботи?

«Чи повинен роботодавець забезпечити дистанційного працівника необхідною для роботи технікою та компенсувати витрати на інтернет, електроенергію, канцелярію тощо?» – на запитання читача відповідає експерт.

Вимушений перехід на дистанційну роботи породжує чимало запитань, як у роботодавців щодо організації праці в нових умовах, так і у працівників, зокрема, щодо технічного забезпечення дистанційної роботи. Адже умовами, якими працівники були забезпечені на робочих місцях раніше, як правило, повинні забезпечувати себе самостійно.

Пропонуємо розглянути питання, які найбільше турбують працівників в умовах дистанційної роботи.

Чи повинен роботодавець забезпечити дистанційного працівника необхідною для роботи технікою, канцелярією тощо?

З метою захисту та підтримки бізнесу, на період тривалості карантину було встановлено мораторій на проведення низки заходів контролю за дотриманням суб’єктами господарювання законодавства, в тому числі законодавства про працю.

Положення ст. 21 Кодексу законів про працю України (надалі – Кодекс) покладають на роботодавця обов’язок забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи за трудовим договором. До того ж, п. 3 ст. 29 Кодексу зобов’язує роботодавця забезпечити працівника необхідними для роботи засобами.

Як бачимо, через пряму вказівку закону роботодавець зобов’язаний забезпечити працівника, який працює дистанційно, не лише необхідною для роботи канцелярією, технікою та обладнанням, а й засобами інформаційно-комунікаційного зв’язку, за допомогою яких безпосередньо забезпечується виконання дистанційної роботи.

Однак, працівник не позбавлений можливості використовувати власну техніку, з правом подальшої компенсації роботодавцем амортизаційних витрат.

Чи повинні дистанційному працівнику компенсувати витрати на власну техніку? Як визначити розмір компенсації за амортизацію?

Ст. 125 Кодексу передбачає право співробітників, які використовують для виконання роботи власну техніку, на одержання компенсації за її зношування (амортизацію).

Втім, зазначена компенсація є правом працівника, а не обов’язком роботодавця.

До того ж, розмір і порядок виплати цієї компенсації визначаються працедавцем за погодженням з працівником відповідно до положень ст. 125 Кодексу.

На практиці реалізація цієї норми є дещо ускладненою. Так, якщо встановленого на підприємстві порядку розрахунку компенсації та процедури її сплати немає, а роботодавець відмовляється здійснити відшкодування в добровільному порядку, досягнення згоди щодо розміру відшкодування може виявитись проблематичним для пересічного працівника. Оскільки виникне потреба в доведенні кількості спожитої електроенергії одним приладом безпосередньо під час виконання трудових функцій, так само й обрахунок амортизації самої техніки.

Таким чином, співробітники, які працюють вдома, використовують особисті ресурси в робочих цілях, можуть розраховувати на відшкодування амортизаційних витрат. Однак розмір компенсації варто узгоджувати з роботодавцем заздалегідь.

Як врегулювати з роботодавцем питання технічного забезпечення працівника?

З метою уникнення виникнення спорів між працівниками та роботодавцями в майбутньому, рекомендуємо заздалегідь врегулювати питання, пов’язані із забезпеченням працівників технікою або компенсацією за використання особистої техніки на рівні локальних актів підприємств.

Так, питання компенсації амортизаційних витрат доцільно врегулювати окремим внутрішнім документом, яким визначити чіткий порядок та строки компенсації амортизаційних витрат за дистанційної роботи, порядок розрахунку суми компенсації, підтвердження використання того чи іншого особистого ресурсу.

За відсутності такого документа, працівник не позбавлений права отримати відшкодування амортизаційних витрат за заявою на підставі наказу роботодавця. Проте, розмір компенсації залежатиме від досягнутої сторонами згоди.

Натомість в разі виконання дистанційної роботи працівником з використанням обладнання та техніки роботодавця варто зауважити, що працівник несе відповідальність за збереження обладнання, яке було надано йому для дистанційної роботи, та зобов’язаний беззаперечно повернути техніку роботодавцю у разі припинення трудових відносин.

У разі знищення чи пошкодження службової техніки працівник несе матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди.

Проте, звертаємо увагу, що обсяг відшкодування за завдану працівником шкоду не може перевищувати розмір середнього місячного заробітку відповідно до вимог ст. 132 Кодексу, оскільки сьогодні повну матеріальну відповідальність несе лише обмежене коло працівників.

Чи повинен роботодавець компенсувати витрати на інтернет, електроенергію співробітнику, який працює дистанційно?

На відміну від обов’язку забезпечення працівника службовою технікою, законодавство не врегульовує питання відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням роботи вдома, зокрема, плати за послуги електроенергії, інтернету, водопостачання тощо.

Таким чином, наразі працівник не має правових підстав вимагати в роботодавця відшкодування за спожиті побутові та комунальні послуги та інші поточні витрати, якими раніше працівник був забезпечений в офісних умовах.

З усім тим, працівник не позбавлений права врегулювати питання безпосередньо з роботодавцем. Тому можливість такої компенсації, її розмір та порядок сплати, можуть бути встановлені за домовленістю сторін.

Очікувані зміни в правовому регулюванні організації дистанційної роботи

Недосконалість правового регулювання питань, пов’язаних з організацією дистанційної роботи, породжує чимало суперечок між роботодавцями та працівниками. Адже попри декларативне закріплення обов’язку роботодавця забезпечити дистанційного працівника необхідним обладнанням і права останнього на одержання компенсацій за використання особистого обладнання, безпосереднього механізмів реалізації вказаних прав працівників, зокрема, чітко визначених строків та порядку, законодавством не передбачено. Це призводить до зловживань з боку роботодавців.

З цією метою, на розгляді Верховної Ради перебуває законопроект № 4051 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи», який було прийнято в першому читанні 3 листопада 2020 року, а станом на сьогодні готується на друге читання.

Вказаним законопроектом пропонується врегулювання порядку та строків забезпечення дистанційних співробітників потрібним робочим обладнанням, програмно-технічними засобами, порядку та строків виплати компенсації за використання обладнання співробітника/орендованого, порядку відшкодування інших витрат, які пов’язані з виконанням дистанційної роботи, в трудовому договорі про таку роботу.

Якщо таке положення відсутнє у договорі, забезпечення робочими засобами, які пов’язані з інформаційно-комунікаційними технологіями, що використовуються співробітником, покладається на працедавця, саме він має забезпечити відповідне встановлення, технічне обслуговування, оплачує супутні витрати.

До того ж у випадку використання працівником службової техніки та обладнання, законопроектом дозволяється укладати письмові договори про повну матеріальну відповідальність з працівниками.

У такому разі, у випадку пошкодження техніки роботодавця, працівник буде зобов’язаний відшкодувати все у повному розмірі. Нагадаємо, на сьогодні коло працівників, з якими допускається укладення договорів про повну матеріальну відповідальність, обмежене.

Таким чином, після прийняття Верховною Радою нового закону працівники нарешті отримають більше можливостей для правового захисту своїх трудових прав.

Чи законно відмовитися працівнику від виконання певних завдань через те, що роботодавець не забезпечив його необхідною для виконання роботи технікою?

Обов’язком роботодавця є забезпечення працівника необхідною для виконання роботи технікою.

Відповідно, відмову працівника від виконання трудових обов’язків у разі не забезпечення роботодавцем умов для виконання роботи, зокрема, технікою, не можна вважати порушенням трудової дисципліни та, відповідно, підставою накладення дисциплінарних стягнень.

Втім, питання технічного забезпечення працівника ми рекомендуємо врегульовувати з працедавцем добровільно, а у випадку необґрунтованої відмови працедавця – звертатися за захистом трудових прав до суду.

Зокрема, технічне забезпечення дистанційної роботи може бути організоване наступним чином:

  • виконання дистанційної роботи співробітником з використанням особистого обладнання та техніки, з правом подальшої компенсації амортизаційних витрат, порядок розрахунку яких має бути визначений або погоджений сторонами;
  • виконання дистанційної роботи працівником з використанням обладнання та техніки роботодавця, залишаючись при цьому відповідальним за використанням обладнання.

Онлайн-журнал The Point

Анастасія Равлик,
Юрист ЮФ «Кушнір, Яким’як та Партнери»
Онлайн-журнал The Point

Назад